- роззява
- 1) ч. і ж. (неуважна людина), роззявляка, розтяпа, розвеза, розтяпака, розтелепа, витріщака, витрішок ч., дармовис ч., ґава, шлапак ч., солопій ч.2) див. забудько
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
роззява — и, ч. і ж., розм. 1) Неуважна людина. 2) Забудькувата людина. 3) Людина, яка, гайнуючи час, задивляється на кого , що небудь. 4) Вайлувата, неповоротка людина. 5) Недбала у справах людина … Український тлумачний словник
роззява — [роз :а/ва] вие, д. і м. в і, ч. і ж … Орфоепічний словник української мови
роззява — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
ворона — и, ж. 1) Хижий птах із чорним або сірим пір ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів. 2) перен., зневажл. Про неуважну людину; ґава, роззява … Український тлумачний словник
ґава — и, ж. 1) Те саме, що ворона 1). •• Ґав (ґа/ви) лови/ти а) нічого не робити; б) проминати яку небудь нагоду; в) бути неуважним, неспритним. 2) перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява … Український тлумачний словник
ґевеґа — и, ч. і ж., діал. Роззява … Український тлумачний словник
лопух — а/, ч. 1) Бур ян родини складноцвітих із широкими листками та чіпким суцвіттям з колючками; реп ях. || тільки мн. Зарості цієї рослини. || Лист цієї рослини. 2) перен., фам. Про некмітливу людину; простак, роззява … Український тлумачний словник
розвеза — и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що роззява … Український тлумачний словник
розвірняка — и, ч. і ж., діал. Роззява … Український тлумачний словник
роззявляка — и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що роззява … Український тлумачний словник